Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 03.03.2015 року у справі №910/14773/14 Постанова ВГСУ від 03.03.2015 року у справі №910/1...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 03.03.2015 року у справі №910/14773/14

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Справа № 910/14773/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин"на рішеннявід 26.09.2014господарського суду міста Києва та на постанову від 10.12.2014Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/14773/14 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Богуслав Банк"до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин", 2) Приватного акціонерного товариства "Беарс",простягнення 18922599,00 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачаГордієць С.С. (дов. від 26.12.2013 № 33); Гончар Н.Б. (дов. від 26.12.2013 № 22);відповідача-1Круглов С.С. (дов. від 09.07.2014 № 62);відповідача-2не з'явились;ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Богуслав Банк" (надалі - ПАТ "Богуслав Банк") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" (надалі - ТОВ "БМБ Маргарин", відповідач-1), Приватного акціонерного товариства "Беарс" (надалі - ПрАТ "Беарс", відповідач-2) про стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 18922559,00 грн. шляхом звернення стягнення на заставу та іпотеку на підставі забезпечувальних договорів, укладених з відповідачами, в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника - ТОВ "БМБ Маргарин" перед банком за Кредитним договором № 15/01-КР-05/2012 від 19.03.2012 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.09.2014).

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2014 у справі № 910/14773/14 (суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 (колегія суддів: Чорна Л.В. - головуючий, судді - Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.), позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "БМБ Маргарин" та ПрАТ "Беарс" на користь ПАТ "Банк Богуслав" в рахунок часткового погашення суми заборгованості, а саме: суми заборгованості за кредитом у розмірі 18922559,00 грн. за Кредитним договором № 15/01-КР-05/2012 від 19.03.2012, шляхом звернення стягнення на:

1) предмет іпотеки за Іпотечним договором від 19.03.2012, укладеним між ПАТ "Банк Богуслав" та ТОВ "БМБ Маргарин", зареєстрованим у реєстрі за № 424, а саме: належні ТОВ "БМБ Маргарин":

- нежитлові будівлі загальною площею - 1411,0 кв.м, що складаються з: адмінбудівлі з прибудовою, цехом та підвалом, позначених на плані літерами А-І, А-ІІ, пд., а, площею 1356,5 кв.м; навіси, позначені на плані літерами а', В; парова котельня, позначена на плані літерою М-І, площею 54,5 кв.м, реєстраційний номер РПВН 945204, шляхом визнання права власності за ПАТ "Банк Богуслав", за вартістю - 16571378 грн.;

- земельну ділянку, загальною площею 0,5019 га, кадастровий номер 7124985200:03:005:0393, що розташовані в Черкаській області, Черкаський р-н, сільська рада Русько-Полянська, "Кленове" урочище, буд 5 (п'ять), шляхом визнання права власності за ПАТ "Банк Богуслав", за вартістю 509622,00 грн.

2) предмет застави за Договором застави обладнання №15/01-ЗС-08 від 19.03.2012, укладеним між ПАТ "Банк Богуслав" та ТОВ "БМБ Маргарин", а саме: належні ТОВ "БМБ Маргарин":

- виробниче обладнання: Емкість роб. Об'єм 0,8 тн., 2 штуки, заставною вартістю 48775,00 грн; Емкість для плавлення жиру (Жиротопка), 2 штуки, заставною вартістю 51973,00 грн; Насос високого тиску, 1 штука, заставною вартістю 19590,00 грн; Насос ц/б 25 тн.год, 2 штуки, заставною вартістю 31983,00 грн; Насос ц/б 10 тн.год, 4 штуки, заставною вартістю 14393,00 грн; Холодильна установка на базі двух компресорів фірми "Bitzer" (Німеччина), 1 штука, заставною вартістю 318060,00 грн; Гідромодуль на базі двух насосів фірми "Calpeda" (Італія), 1 штука, заставною вартістю 26988,00 грн; Навантажувач Toyota 32-8FG10V3300, 1 штука, заставною вартістю 69610,00 грн; прямоточний котел LOOS швидкого пару Dampfix, 1 штука, заставною вартістю 390747,00 грн; Вотатор з автоматизацією, 1 штука, заставною вартістю 138664,00 грн; Декристалізатор, 1 штука, заставною вартістю 15992,00 грн; Станція розливу, 1 штука, заставною вартістю 4798,00 грн, шляхом визнання права власності за ПАТ "Банк Богуслав", за вартістю 1131573,00 грн.

3) предмет застави за Договором про заставу обладнання №15/01-ЗС-09 від 19.03.2012, укладеним між ПАТ "Банк Богуслав" та ПрАТ "Беарс", а саме: належне ПрАТ "Беарс" виробниче обладнання: Турбо мілленум шоколадний рафінер Macintyre, 1 штука, заставною вартістю 54746,00 грн, Технолог.лінія для вир-ва морозива MF 50Freeser,Mixplent,Chiller, 1 штука, заставною вартістю 250462,00 грн, Куттер Зейдельман для переробки м'яса К 20 Ras-pp, 1 штука, заставною вартістю 9125,00 грн., Обладнання для кнд. Пром-сті (Комплект Машина для глазурування та плавильний змішувач) Baby Flex Enrobe, 1 штука, заставною вартістю 40663,00 грн., Темрерируюча машина, темперметр AASTE АМК Tempermetr, 1 штука, заставною вартістю 102209,00 грн., Фруктопитатель NF-400, 1 штука, заставною вартістю 21560,00 грн., Автонавантажувач Komatsu FB15EX-11, 1 штука, заставною вартістю 34047,00 грн., Хладотермостат ХТ-3/40-1, 1 штука, заставною вартістю 4613,00 грн., Конвекционная печь с вытяжкой и установкой помягч. воды EUROMAT В4 М, 1 штука, 63931,00 грн., Машина тестомесильная SP10, 1 штука, заставною вартістю 4350,00 грн., Раскаточная машина SF 500В*850, 1 штука, заставною вартістю 12250,00 грн., шляхом визнання права власності за ПАТ "Банк Богуслав", за вартістю 598026,00 грн.;

4) предмет застави за Договором застави транспортного засобу від 19.03.2012, укладеного між ПАТ "Банк Богуслав" та ПрАТ "Беарс", а саме: належний ПрАТ "Беарс" транспортний засіб - автомобіль марки Volkswagen, модель Passat 1.8, рік випуску 2004, легковий седан, колір - сірий, шасі №WVWZZZ3BZ5P015779, реєстраційний №АА3310АК шляхом визнання права власності за ПАТ "Банк Богуслав", за вартістю предмета застави 111960,00 грн.

3. Стягнуто з ТОВ "БМБ Маргарин" на користь ПАТ "Банк Богуслав" судовий збір у розмірі 70339,50 грн.; стягнуто з ПрАТ "Беарс" на користь ПАТ "Банк Богуслав" судовий збір у розмірі 2740,50 грн.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач-1 - ТОВ "БМБ Маргарин" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених частиною 1 ст. 17 ГПК України. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки не здійснено належної оцінки майна на яке звернено стягнення шляхом визнання права власності за позивачем, не враховану суму ПДВ, яку зобов'язаний буде сплатити відповідач як особа, яка нібито відчужила майно. Крім того, судами порушено вимоги частини 2 ст. 116 ГПК України щодо виключної підсудності, якою передбачено, що справи у спорах про визнання права власності на майно розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна. Не виконання зазначених процесуальних положень є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивач та відповідач-2 не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу відповідача-1 до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 19.03.2012 між ПАТ "Банк Богуслав" (Банк) та ТОВ "БМБ Маргарин" (Позичальник) укладений Кредитний договір № 15/01-КР-05/2012, за умовами якого Банк на умовах, передбачених цим Договором відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом у сумі - 20995625,00 грн., в межах якої надає Позичальнику в користування грошові кошти (Кредит) зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 5,0 % річних, в сумах та терміни, згідно пункту 2.2.5. цього Договору; термін повернення Позичальником кредиту - 17.03.2017 або термін, встановлений у відповідності з пунктами 4.3., 4.4. цього Договору (п.п. 1.1., 1.2.).

В подальшому до Кредитного договору укладалися додаткові Договори про внесення змін та доповнень, а саме: № 1 від 10.09.2012, № 2 від 31.10.2012, № 3 від 31.01.2013, № 4 від 28.02.2013, № 5 від 29.04.2013, № 6 від 31.05.2013, № 7 від 31.07.2013, № 8 від 27.09.2013, № 9 від 31.10.2013, якими сторони вносили зміни щодо вартості забезпечення та зміни графіку сплати нарахованих процентів за користування кредитом.

За умовами укладеного Кредитного договору як Банку так і Позичальнику надано право дострокового повернення кредиту та сплати процентів на момент такого повернення кредиту - Позичальнику за умови повідомлення не менш ніж за три робочи дні, а Банку у разі несплати або часткової несплати Позичальником процентів у строки визначені цим Договором; при цьому Терміном повернення кредиту є десятий календарний день за останнім днем строку, в який Позичальник повинен був виконати визначені Договором зобов'язання (п. п. 4.3., 4.4., 4.4.1. Кредитного договору).

В забезпечення належного виконання Позичальником своїх зобов'язань між Банком та Позичальником - ТОВ "БМБ Маргарин" укладені наступні забезпечувальні договори:

- Іпотечний договір, посвідчений 19.03.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 424, із змінами та доповненнями до нього, предметом якого є: нежитлові будівлі загальною площею - 1411,0 кв.м., що складаються з: адмінбудівлі з прибудовою, цехом та підвалом, позначених на плані літерами А-І, А-ІІ, пд., а, площею 1356,5 кв.м.; навіси, позначені на плані літерами а', В; парова котельня, позначена на плані літерою М-І, площею - 54,5 кв.м, реєстраційний номер РПВН 945204; земельна ділянка, загальною площею 0,5019 га, кадастровий номер 7124985200:03:005:0393, що розташована в Черкаській області, Черкаський р-н, сільська рада Русько-Полянська, "Кленове" урочище, буд. 5.

- Договір застави обладнання № 15/01-ЗС-08 від 19.03.2012, предметом застави за яким є виробниче обладнання, а саме: Емкість роб. Об'єм 0,8 тн., 2 штуки, заставною вартістю - 48775,00 грн; Емкість для плавлення жиру (Жиротопка), 2 штуки, заставною вартістю - 51 973,00 грн.; Насос високого тиску, 1 штука, заставною вартістю - 19 590,00 грн; Насос ц/б 25 тн.год, 2 штуки, заставною вартістю - 31 983,00 грн.; Насос ц/б 10 тн.год, 4 штуки, заставною вартістю - 14 393,00 грн.; Холодильна установка на базі двух компресорів фірми "Bitzer" (Німеччина), 1 штука, заставною вартістю - 318 060,00 грн; Гідромодуль на базі двух насосів фірми "Calpeda" (Італія), 1 штука, заставною вартістю - 26 988,00 грн.; Навантажувач Toyota 32-8FG10V3300, 1 штука, заставною вартістю - 69 610,00 грн.; прямоточний котел LOOS швидкого пару Dampfix, 1 штука, заставною вартістю - 39 0747,00 грн.; Вотатор з автоматизацією, 1 штука, заставною вартістю - 138 664,00 грн.; Декристалізатор, 1 штука, заставною вартістю - 15 992,00 грн.; Станція розливу, 1 штука, заставною вартістю - 4 798,00 грн.

Крім цього, належне виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором забезпечено договорами укладеним між Банком та ПрАТ "Беарс", а саме:

- Договір про заставу обладнання № 15/01-ЗС-09 від 19.03.2012, предметом застави за яким (в редакції Договору № 3 від 29.04.2013 про внесення змін та доповнень до Договору про заставу обладнання № 15/01-ЗС-09 від 29.04.2013) є: Турбо мілленум шоколадний рафінер Macintyre, 1 штука, заставною вартістю - 54746,00 грн., Технолог.лінія для вир-ва морозива MF 50Freeser, Mixplent,Chiller, 1 штука, заставною вартістю - 250462,00 грн., Куттер Зейдельман для переробки м'яса К 20 Ras-pp, 1 штука, заставною вартістю - 9125,00 грн., Обладнання для кнд. Пром-сті (Комплект Машина для глазурування та плавильний змішувач) Baby Flex Enrobe, 1 штука, заставною вартістю - 40663,00 грн., Темрерируюча машина, темперметр AASTE АМК Tempermetr, 1 штука, заставною вартістю - 102209,00 грн., Фруктопитатель NF-400, 1 штука, заставною вартістю - 21560,00 грн., Автонавантажувач Komatsu FB15EX-11, 1 штука, заставною вартістю - 34047,00 грн., Хладотермостат ХТ-3/40-1, 1 штука, заставною вартістю - 4613,00 грн., Конвекционная печь с вытяжкой и установкой помягч. воды EUROMAT В4 М, 1 штука, заставною вартістю - 63931,00 грн., Машина тестомесильная SP10, 1 штука, заставною вартістю - 4350,00 грн., Раскаточная машина SF 500В*850, 1 штука, заставною вартістю - 12250,00 грн.;

- Договір застави транспортного засобу від 19.03.2012, предметом застави якого є транспортний засіб - автомобіль марки Volkswagen, модель Passat 1.8, рік випуску 2004, легковий седан, колір - сірий, шасі №WVWZZZ3BZ5P015779, реєстраційний № АА3310АК, вартістю 111960,00 грн.

Банком виконано зобов'язання щодо надання кредиту в сумі 20 995 625,00 грн., що підтверджується виписками по особовим рахункам відповідача. Проте, Позичальник (відповідач) не виконував своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення тіла кредиту.

Відповідно до пунктів 4.4., 4.4.1. Кредитного договору, сторони домовились, що згідно п. 2 ст. 611, ст. ст. 1052, 1056 Цивільного кодексу України, зобов'язання Позичальника повернути Банку кредит раніше календарної дати, визначеної пунктом 1.2 цього Договору, виникає у Позичальника в разі настання наступних обставин, зокрема, несплати або часткової несплати Позичальником в передбачений цим Договором строк процентів; при цьому терміном повернення кредиту є десятий календарний день за останнім днем строку, в який Позичальник повинен був виконати зазначені в цьому пункті Договору зобов'язання.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань по сплаті процентів за період з 01.12.2013 по 31.12.2013 в сумі 114000,00 грн., а тому відповідно до пунктів 4.4., 4.4.1. Кредитного договору у Позичальника станом на 20.01.2014 виникло зобов'язання щодо повернення всієї суми кредиту разом з нарахованими процентами за фактичне користування кредитними коштами.

Враховуючи несплату всієї суми кредиту з нарахованими процентами у встановлений договором строк, розмір якої станом на 24.06.2014 становив 27688446,26 грн., позивач звернувся до суду з позовом про часткове погашення заборгованості в сумі 18922559,00 грн. за рахунок заставленого майна відповідача-1 та відповідача-2 на підтаві Іпотечного договору від 19.03.2012, Договору застави обладнання № 15/01-ЗС-08 від 19.03.2012, Договору про заставу обладнання № 15/01-ЗС-09 від 19.03.2012 та Договору застави транспортного засобу від 19.03.2012.

Встановивши факт надання кредиту у сумі визначеній договровом, не сплату відповідачем-1 процентів у строки та у розмірах погоджених сторонами та керуючись, зокрема, приписами ст. ст. 11, 16, 202, 509, 512, 514, 546, 572, 583, 589, 610, 612, 626, 629, 1049, 1052, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 345 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 11, 19, 20 Закону України "Про заставу", ст. ст. 1, 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 24, 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про задоволення позову про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави в рахунок погашення кредитної заборгованості шляхом визнання права власності на предмети застави за позивачем.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог з огляду наступного.

В силу приписів ст. 193 Господаорського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, згідно з приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим до виконання.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань у строки та на умовах погоджених сторонами у договорі надає Банку право на дострокове повернення всієї суми кредиту разом з нарахованими процентами за фактичне користування кредитними коштами.

Відповідно до частини 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 ЦК України).

Іпотекою, згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку", є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

При розгляді справи судами встановлено, що за умовами пунктів 6.3., 6.4. Іпотечного договору, Іпотекодержатель має право вимагати від Іпотекодавця дострокового виконання в повному обсязі зобов'язання, а в разі такого невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, незалежно від настання строку виконання зобов'язання та отримати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки у випадках, передбачених пунктами 3.3.5. - 3.3.7., 4.6. цього Договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається, зокрема, на підставі ст. 7 цього Договору шляхом застосування механізму позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановленого законодавством України та цим Договором шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до частини 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

В статті 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

За умовами Договору про заставу обладнання № 15/01-ЗС-08 від 19.03.2012, Договору про заставу обладнання № 15/01-ЗС-09 від 19.03.2012 та Договору застави транспортного засобу від 19.03.2012, і зокрема, пунктів 6.3., 6.4, 6.5., Заставодержатель має право вимагати від Позичальника та Заставодавця дострокового виконання у повному обсязі зобов'язання та отримати задоволення своїх вимог з партості предмета застави; звернення стягнення на предмет застави відбувається на підставі рішення суду або через застосування механізму позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет застави, встановленого законодавством України; Заставодержатель має право на свій розсуд вибрати спосіб та порядок звернення стягнення на предмет застави в межах, передбачених пунктом 6.4. цього Договору.

Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстарцію обтяжень" визначаєтсья правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення оприлюднення та реалізації інших прав юридичних осіб і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями цього Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстарцію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстарцію обтяжень".

Відповідно до частини 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстарцію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону (ч. 2 ст. 25 цього Закону).

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстарцію обтяжень" обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи умови укладених між сторонами забезпечувальних договорів та приписи вищенаведених норм законодавства, з урахування способів захисту цивільних права та інтересів судом, визначених частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, суди дійшли правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог про звернення стягнення на заставленен майно шляхом набуття заставодержателем (іпотекодержателем) права власності на предмети застави.

В частині 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до Звіту про оцінку нежитлових приміщень та земельної ділянки (предметів іпотеки за Іпотечним договором від 19.03.2012), складеним суб'єктом оціночної діяльності ДП "Фінексперт" станом на 12.08.2014, вартість об'єктів нерухомого майна становить 17081000,00 грн.

Відповідно до частини 3 ст. 12 Закону України "Про заставу" при укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави та оцінка предмета застави відповідно до законодавства.

Згідно Звіту про експертну оцінку ринкової вартості обладнання, складеного суб'єктом оціночної діяльності СПД-ФО Гудзь О.В. вартість обладнання, яке є предметом застави за Договором застави обладнання № 15/01-ЗС-08 від 19.03.2012 (в редакції Договору № 3 від 29.04.2013) становить 1131573,00 грн.

Згідно Звіту про експертну оцінку обладнання, складеного суб'єктом оціночної діяльності СПД-ФО Гудзь О.В. 02.04.2013, вартість обладнання, яке є предметом застави за Договором застави обладнання № 15/01-ЗС-09 від 19.03.2012 (в редакції Договору № 3 від 29.04.2013), становить 598025,00 грн.

Відповідно до Звіту № 09-18, складеного 18.09.2013 суб'єктом оціночної діяльності Рудь С.М., вартість транспортного засобу - автомобіля марки Volkswagen, модель Passat 1.8, рік випуску 2004, легковий седан, колір-сірий, шасі №WVWZZZ3BZ5P015779, реєстраційний №АА3310АК, становить 111960,00 грн.

Судами встановлено, що оцінка заставленого майна проводилась на замовлення заставодавців - ТОВ "БМБ Маргарин" та ПрАТ "Беарс", які на момент укладення договорів застави та внесення змін до них не заперечували проти дійсної ринкової вартості заставного майна, у зв'язку з чим, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що загальна вартість майна, яке є предметом Іпотечного договору від 19.03.2012, Договору про заставу обладнання № 15/01-ЗС-08 від 19.03.2012, Договору про заставу обладнання № 15/01-ЗС-09 від 19.03.2012 та Договору застави транспортного засобу від 19.03.2012, становить 18922559,00 грн., що не перевищує суми заборгованості відповідача-1 за кредитом за Кредитним договором № 15/01-КР-05/2012 від 19.03.2012.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону, та пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Щодо доводів скаржника про те, що оскаржувані судові акти є незаконними, оскільки порушено правила виключної підсудності, то вони судом касаційної інстанції не приймаються як такі, що не відповідають приписам процесуального законодавства, оскільки виключна підсудність справ визначається залежно від предмета спору у справі, яким у даній справі є стягнення кредитної заборгованості за рахунок заставленого майна. Отже, правила виключної підсудності не поширюються на позови, що виникають при виконанні господарських договорів, до таких позовів застосовуються загальні правила підсудності, що визначені ст. 15 ГПК України.

Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів у даній справі відсутні, а тому касаційна скарга ТОВ "БМБ Маргарин" залишається без задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2014 у справі № 910/14773/14 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати